Life by You
Література

Генрік Сенкевич


   Написала Anna Nogaj / Аннa Ногай  2017

Генрік Сенкевич був не тільки письменником, але і борцем за добро, патріотом, який діяв на благо Польщі, заради блага інших людей.

Сенкевич виховувався в патріотичній родині, його характер і світогляд з раннього віку формувалися на основі правил, яких дотримувалися в його будинку (взаємна повага, любов, патріотизм), і за якими жили його предки. Звертаючись до витоків роду Сенкевичів, слід навести одну гіпотезу, згідно з якою його родоначальником був дворянин Петро Сенкевич герба Лебідь-Ошик, комендант фортеці Кам'янець-Подільський, або Михайло Сенкевич, татарин, барський конфедерат, який був дідом письменника. Пишаючись званням підполковника, він боровся, зокрема, у підрозділах Тадеуша Костюшки і Легіонах Домбровського. Батько Генріка Сенкевича, Йозеф, брав участь у листопадовому повстанні, а його дядько - у січневому повстанні. Прадід Сенкевича – Каспер Казимир Чечішовскі, був єпископом. У письменника був також „названий дід” Йоахім Лелевель, один з творців сучасної історичної думки. Завдяки таким поважним членам сім'ї молодий Сенкевич облагороджував свою душу, вчився любові до Батьківщини і до інших людей. Виховання в дусі військових традицій в майбутньому принесло свої плоди, і незважаючи на те, що він не воював, як солдат, він захищав свою країну зброєю пера, як визнаний письменник і публіцист.

Якою людиною він був? Скромною, тихою, за винятком тих випадків, коли когось публічно захищав або боровся за загальне благо. Завдяки таким діянням люди його буквально обожнювали – цінували його творчість, громадську і культурну діяльність. Сенкевич був довгоочікуваним гостем у багатьох аристократичних будинках, в його честь організовувалися бенкети, він викликав захоплення у різних соціальних групах. Але популярність - це також великі зобов'язання. Сенкевич неодноразово брав на себе складні завдання, що вимагали великих сил. Писав листи, звернення, нариси, організовував збори коштів для нужденних. Він сміливо говорив про те, чого інші не в змозі були сказати. Завжди стояв на сторожі закону, обов'язку і честі.

Публіцистика

Сенкевич стояв в стороні від покоління „молодих” і їх поглядів, маючи свою власну життєву програму, і залишаючись їй вірним. У нього були свої правила і чітко визначені погляди на соціальні і соціологічні справи. Він завжди прагнув до того, щоб бути поруч з бідними людьми, які самі собі допомогти не в змозі. В його фейлетонах, які він писав для „Газета Польська” („Gazeta Polska”) і в циклі „na Chwilę” – які друкувалися під псевдонімом Літвос, чудово простежуються ці сильні гуманістичні позиції. Сенкевич писав про розплідники, притулки, каналізації, поганий стан будівель у Варшаві, злиднях і невігластві сільської місцевості. В його фейлетонах не обійшлося і без теми космополітизму, бездумного слідування європейській моді і втрати національної ідентичності. Він фіксував різні картини з життя варшавського товариства, оком уважного спостерігача передавав їх своїм читачам палко, не прикрашаючи сумної реальності.

В подорожі...

Сенкевич багато подорожував, але навіть в найдальших куточках світу не забував про своє коріння, про свою Батьківщину. Це, зокрема, підтверджує той факт, що він постійно читав польську пресу, яку йому передавали друзі, і його живий інтерес до ситуації в Польщі. У кожному місці, де він зупинявся на довгий час, він писав наступні частини роману, а також ретельно порівнював культуру, рівень життя зі своєю власною Батьківщиною, з її болем та складною історією. Коли Сенкевич перебував в Америці в якості кореспондента "Газети Польської", його вразила бідність людей, які зустрічалися йому на шляху, крім кольорових картин Нью-Йорка і подібних йому міст, він писав про бідні райони, повні хвороб та страждань. Він згадав також про страждання Індіанців, пригноблених західно-європейцями і про поляків, які проживають в Америці - голодних людей і які сумують за своєю країною. Ці спостереження зміцнили його в переконанні, що американський народ може подолати будь-які труднощі завдяки прогресивним соціальним змінам. У листі, адресованому з Каліфорнії друзям, він писав: Чи знаєте ви, [ ... ] які у мене наміри? Ось написати ряд нарисів, дуже сміливих, в яких був би представлений різнобічний патріотизм нашого суспільства (93 с. А. Nofer). У цих нарисах був заклик до справжньої демократії, а також віра в майбутнє народу, в якому він бачив сильну і морально здорову групу людей, які піклуються про культуру і розвиток своєї Батьківщини.

Звернення, заклики, промови

Крім вищевказаних питань, Сенкевич також стежив за розвитком пруської політики щодо Німеччини та Польщі. Він вважав, що бути гуманістом - це значить не тільки співчувати, але, перш за все, працювати для загального блага. В одному зі своїх текстів він писав, що гуманізм є для нього не ідеологією, а вмінням співпереживати, яке переходить в дію. Йому не подобалося правління Бісмарка, який вів політику насильства і сили. Сенкевич також не підтримував і активно заперечував діям, спрямованим проти різних німецьких опозиційних партій. Крім того, його засмучувала ненависть і антихристиянський настрій у відношенні до Польщі. У Листі до видавця Берлінського Журналу (Dziennik Berliński) Сенкевич піднімав тему сім'ї, яка, за його словами, є джерелом прищеплення дитині моральних цінностей та підготовки до життя в суспільстві. Завдяки хорошому вихованню можна навчити молоду людину патріотизму, який ґрунтується на дії. У Листі... він звертався також до поляків, що стоять перед небезпекою втрати національної ідентичності. Він закликав поляків не піддаватися націоналістичній ненависті і не впадати у спокусу відплатити злом за зло. В якості зброї проти всіх цих страждань він пропонував сильну віру в Бога і довіру до Нього, незважаючи ні на що.

Сенкевич звертався в письмовій формі до різних впливових людей, щоб захистити пригноблену людину. Однією з них була баронеса Зуттнер, віденська пацифістка і письменниця. У Відкритому листі , зверненому до неї, він говорив про фатальну пруську політику у відношенні до поляків. Літвос звернувся до баронеси, оскільки вона закликала письменників та інтелектуалів Європи виступити проти військових дій Англії і в Південній Африці. За його словами, цей заклик лише згладжував жорстокість німецько-пруської імперії. Сенкевич відкрито пише їй про це, різко критикуючи таку злочинну діяльність.

У свою чергу, у зверненні Про пруську жорстокість Сенкевич піднімає тему Росії, щоб нагадати співвітчизникам і загарбникам про те, що все побудоване на тиранії, рано чи пізно впаде, а влада, яку має людина, не є вічною. Він мав на увазі, перш за все, культурні та християнські народи, пригноблені варварством а також німецький народ прусарством. У Відкритому листі до російського Міністра він пише про дуже поганий стан польсько-російських відносин, про слов`янофільство і германофобію росіян. Також висловлює свою стурбованість з приводу влади царя і недовіри у відношенні до поляків. За словами Сенкевича, політика росіян стосовно Польщі може також зашкодити самим кривдникам. У його статті порушується і тема небезпеки, пов'язаної з розвитком соціалізму і антикатолицькими діями царизму. Національне і релігійне гноблення, адміністративні зловживання щодо селян, а також в освіті, відсутність доріг, залізниць, і т. д... - це теми, які піднімає Літвос.

У Відкритому Листі до Його Імператорської Величності Вільгельма II, короля пруського, він вимагав справедливості і спокутування зла, заподіяного монархом. Він писав про важливість совісті, поваги прав людини в будь-яких відносинах. Сенкевич також підготував Анкету про відчуження майна, яка завдяки йому потрапила до рук художників та інтелектуалів з усього світу. У ній він піднімав теми примусового відчуження майна поляків у Польщі і на Помор'ї.

Джерела:

  • Putowska, L., W stulecie nagrody Nobla dla Henryka Sienkiewicza (1905-2005), Kielce, 2005/ Путовська, Л., До сторіччя нагородження Нобелівською премією Генріка Сенкевича (1905-2005), Кельце, 2005.
  • Krzyżanowski, J., Pokłosie Sienkiewiczowskie, Warszawa, 1973/ Кшижановські, Й., Наслідки Сенкевича, Варшава, 1973.
  • Krzyżanowski, J., Henryk Sienkiewicz : kalendarz życia i twórczości, Warszawa, 1956./ Кшижановські, Й., Генрік Сенкевич: календар життя та творчості, Варшава, 1956.
  • Nofer-Ładyka, A., Henryk Sienkiewicz, Warszawa, 1988./ Нофер-Ладика, A., Генрік Сенкевич, Варшава, 1988.
  • Zabierowski, S., Niektóre źródła popularności "Trylogii" Sienkiewicza, Kraków, 1970./ Заберовські, С., Деякі джерела популярності "Трилогії" Сенкевича, Краков, 1970.
  • Czempiński, J., Henryk Sienkiewicz, duchowy wódz narodu : jego żywot i czyny, Warszawa, 1924./ Чемпіньскі, Й., Генрік Сенкевич, духовний вождь народу : його життя та вчинки, Варшава, 1924.
  • Żak, S., Polscy pisarze nobliści, Kielce, 1998./ Жак, С., Польські письменники-нобелівські лауреати, Кельце, 1998.

НАЙНОВШИЙ

Представляємо вам шість найефективніших помічників в боротьбі з раком...

Сила створювати і бути сміливим. Життя прекрасне, коли у нас є на нього плани.

Life by you, або кожна людина - творець свого життя.

Модна битва: Українки vs Польки.

Зазвичай, ми сприймаємо кольори як щось, що існує саме по собі – як належне, і не надаємо їм великого значення.

Проблеми з використанням Перекладача Google. Результат абсурдний.

Токсична ли косметика? Чи токсична косметика?

Kольоротерапія. Дивовижний синій.

Армстронг, Іствуд, Тейлор і Свіфт -- Або кумедні англійські прізвища